Багато тижнів нервового напруженого очікування закінчилися в понеділок: на електронну пошту надійшов лист. В листі повідомлялося, що наша справа розглянута, прийнято позитивне рішення і Королівство гостинно чекає на нас. Так ми отримали візу. Потрібно було визначатися з датою від’їзду і продумати організаційні моменти. Тут наші думки розділилися. Мама хотіла ще хоч трохи відтягнути момент від’їзду. За кілька днів Різдво, Новий Рік, а там і її День Народження, який хотілося зустріти з родиною. Тато, навпаки, хотів діяти негайно. Діти були готові до будь-якого з варіантів. Порадившись, вирішили їхати негайно. Квитки були взяті на четвер, і на те щоб вирішити всі справи залишалося два дні, вівторок та середа. Два дні на те щоб зібратися чотирьом людям для переїзду, можливо назавжди. Два дні на те, щоб вирішити, що саме зі всього твого минулого життя взяти у обмежений об’єм авіа багажу, а що залишити в минулому.
Навряд чи хтось з нас може чітко згадати подробиці тих двох днів. Нотаріус, якийсь магазин в підвалі біля Краківського ринку, де продають валізи; купівля теплих піжам у торговому центрі etc. Останні дні проведені разом. І от четвер, вечір, на вулиці холодно, ми чекаємо автобус на Львівському вокзалі. Львів-Варшава. Автобус, за графіком, має прибути до Варшави зранку, літак до Лідсу, на який взяті квитки, вилітає у другій половині дня. Це вже передріздвяні дні, але ми сподіваємося все встигнути. Наші англійські спонсори, Джефф і Дженні (святі люди), вже чекають на нас.
Ми ще не знаємо що автобус застрягне на кордоні на 13 годин, що шансу встигнути на літак в нас не буде, що обмін квитків на інший літак буде коштувати шалені гроші, але і на інший літак ми запізнимося. Це було неймовірне напруження, страх і втома. На другий літак (різдвяне диво) ми потрапили лише тому що виліт затримали. Через те, що не встигли вчасно на реєстрацію багажу, довелося окремо сплачувати 200 доларів, хоч багаж був включений у вартість квитків. Іншого рейсу на Лідс (найближчий аеропорт до місця нашого призначення) не було, тому поміняли квитки на літак до Манчестера. У Манчестер ми прибували о 2 годині ночі.
На момент посадки в Манчестері ми всі були вже ніякі, і це зрозуміло. Львів ми залишили у четвер ввечері, прибуття в Манчестер – субота під ранок. Але слава Джеффу, він проїхав крізь ніч до Манчестера і зустрів нас. Втомлених, що засинають на ходу, розмістив зручно у своїй просторій Зефірі на 7 місць і повіз до теплого затишного дому, де на нас вже чекала приготована Джеффом їжа, тепла постіль та доброта і турбота про які ми не могли навіть мріяти.
